Блог Дядя Вова

09.09
10:57

Бурмоковт

Бурмоковт

Варчи́лось… Хли́в'язкі тхурки́
Викру́ли, све́рбчись навкрузі́,
Жасумнові́лі худоки́
Гриві́ли зехряки́ в чузі́.

«Страши́ся Бурмоко́вта, си́ну!
Він щелепи́ст, лапти́ст!
Джубджу́б — це гнівопта́х страшни́й.
Скажа́ркий Брандашми́ст!»

І взя́вши гостроме́ч,
Він тут страшно́го во́рога чека́в,
Та й сів під де́рево Тумту́м,
Заду́мливо відпочива́в.

Він залиши́вся дратозли́ст,
А Бурмоко́вт вогне́м в оча́х
Заду́вся крізь глухму́рий ліс,
Розтереве́нів буркоча́.

Раз-два! Раз-два! І да́лі так,
То гостроме́ч стрика́че,
Він ме́ртвий: ось і голова́!
З гори́ галопоска́че.

«Ти Бурмоко́вта перемі́г,
Мій си́ну променся́йний!
Славга́рний день! Ува́! Уві́!»
Він був радосміха́йний.

Варчи́лось… Хли́в'язкі тхурки́
Викру́ли, све́рбчись навкрузі́,
Жасумнові́лі худоки́
Гриві́ли зехряки́ в чузі́.

Тлумачення слів
Найбільш схожим до англійської версії є сучасний переклад Тетяни Тарабукіної, на прикладі якого можно розтлумачити майже кожний англійський еквівалент. Першу строфу гарно тлумачить сам автор вірша у тексті «Аліса в Задзеркаллі»:

— «Варчилось» (англ. ‘twas brillig: англ. to be brillig) — це о четвертій годині, коли вже час варити вечерю.
— Ясно — сказала Аліса — а хлив'язкі?
— «Хлив'язкі» (англ. slithy) — це хлипкі та в'язкі. «Хлипкі» означає те ж саме, що і «кволі». Розумієш, це слово мов гаманець. Розкриєш, а там два відділка! Ось так й тут — це слово розкладається на два!
— Так, зараз мені зрозуміло, — зауважила задумливо Аліса. — А «тхурки» (англ. toves) хто такі?
— Це щось схоже на тхорів, схоже на ящурок, схоже на штопорів!
— Мабуть, кумедний у них вигляд!
— Авжеж, вони саме такі! — погодився Шалам-Балам. — А гнізда вони мостять в затінку сонячних годинників, також водяться вони сиром.
— А що таке «викрули, свербчись»?
— «Викрули» (англ. to gyre) — вихрити та кружляти викрутами. «Свербчись» (англ. to gimble) — так, як свердлять та буравлять діри.
— А «навкруга» (англ. in wabe) — сказала Аліса та здивувалася власній кмітливості, — це трава під сонячним годинником, справді?
— Авжеж, звичайно так! Знай, що зветься «навкруга» тому що, йде далеко направо… далеко наліво…
— Та далеко назад! — радісно закінчила Аліса.
— Цілком правильно! Ну а «жасумновілі» (англ. mimsy) — це «жалюгідні та сумні» (це ще одне слово-гаманець для тебе). А «худоки» (англ. borogoves) — худі занедбані птахи, пера яких стирчать у всі боки так, що вони інколи схожі на живі швабри…
— Ну а «гривіли» що значить?
— Добре, «гривіти» (англ. outgrabe: англ. to outgribe) це щось між грюкати, ревти та гриміти, та, може, ще й чхати.
— А ще «зехряки в чузі»? — запитала Аліса. — Боюсь, я багато клопоту завдаю вам.
— Ні, «зехряки» (англ. raths) — це такі зелені свині: але щодо «в чузі» (mome) я й сам маю сумніви. Я думаю, це скорочене від «в чужині» — розумієш, вони загубили свій шлях. Сподіваюсь, зараз ти вже задоволена? Де ж ти мала чути такі мудровані речі?

Решту строф можна перекласти таким чином:

Бурмоковт (англ. Jabberwocky) — від слів «бурмотати» та «ковтати» (оригінальний переклад з англійської — «плід, породжений довгою балаканиною»); є ще такий варіант: від jabber — балаканина, wacky — ідіотський, божевільний (зміна а на о в утвореному слові);
щелепист — від слова «щелепи»;
лаптист — від слова «лапи»;
Джубджуб (англ. Jubjub) — «відчайдушна птаха, що перебуває в довічному спалаху гніву»;
гнівоптах — від слова «гнівний птах»;
скажаркий (англ. frumious) — від слів «скажений», «оскаженілий», «жаркий» (англ. fuming & англ. furious);
Брандашмист (англ. Bandersnatch) — «істота, яка швидко рухається, чіпляє щелепами та здатна далеко витягувати шию»;
гостромеч (англ. vorpal sword & англ. blade) — від слів «гострий меч»;
Тумтум (англ. Tumtum) — «назва дерева»;
дратозлист (англ. uffish) — від слів «дратливий», «образливий», «злий» (англ. gruffish, англ. roughish, англ. huffish);
задувся (задутися) — від слів «з'явитися з поривом вітру»;
глухмурий (англ. tulgey) — від слів «глухий» та «похмурий» (англ. thick, англ. dense, англ. dark);
розтеревенів буркоча (розтеревеніти буркоча) (англ. burbled) — від слів «розвести теревені», «буркотати» та «дзюрчати» (англ. bleat, англ. murmur, англ. warble);
стрикаче (стрикати) — від слів «стригти» та «скакати» (англ. to go snicker-snack);
галопоскаче (галопоскакати) (англ. galumphing) — від слів «скакати галопом» (англ. gallop & англ. triumphant);
променсяйний (англ. beamish) — від слів «променевий» та «сяючий»;
славгарний (англ. frabjous) — від слів «славетний» та «гарний» (англ. fair, англ. fabulous, англ. joyous);
Ува! Уві! (англ. Callooh! англ. Callay!) — «Ура! Ура!»;
радосміхайний (англ. chortled) — від слів «радіти» та «всміхатися»;
також в англійському варіанті зустрічається слово англ. manxome — що може перекласти, як «страшний», «страшенний» (у цьому перекладі — «страшний»).


Комментарии:

06.02.2012 в 05:17
Fitz x0 @ Дядя Вова
Ух, ё-моё! )) Как будто 9-ю в исполнении ложкарей услышал ))
06.02.2012 в 07:48
Дядя Вова x0 @ Fitz
А на слух мова еще смешнее ))
06.02.2012 в 14:47
Fitz x0 @ Дядя Вова
Мой отец, как уехал в Хохляндию в советское еще время, так там и остался. Мову так и не освоил )).
06.02.2012 в 15:44
Дядя Вова x0 @ Fitz
Дык про нее есть украинский анекдот:
Заседание Верховной Рады. Председательствующий с трибуны:
- Москали в зале е?
(Тишина)
- Ну и хорошо. Говорим по-русски.

Странный язык. Эсперанто - и тот натуральнее.
07.02.2012 в 00:10
Fitz x0 @ Дядя Вова
Пару лет назад ездил к отцу в Славутич (город будущего, которое так и не наступило). 90% говорят по русски. Мову я понимал без проблем, а вот говорить на ней… не смог бы никогда, наверное ))

конник постребунчик
на лужку гуляв
за ним размышака птаха
конник постребав
и в траву заховался

Оставить комментарий

Вы не зарегистрированы, решите арифметическую задачу на картинке,
введите ответ прописью
(обновить картинку).


Дядя Вова x0



На гербі зображено ведмедя. В одній руці у ведмідя молоток, а в другій - балалайка. Це символізує працелюбність і незакомплексованість тварюки.